Земля по бартеру та безхазяйні земельні ділянки. Частина І

01 січня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель с/г призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» (далі — Закон 2498-VIII).

 

Зазначений Закон у 2019 році принципово змінює правила гри у аграрному секторі. Найбільш вагомі зміни положення закону:

 

Власники земель та землекористувачі відтепер зможуть обмінюватись земельними ділянками. Для того, щоб реалізувати це право необхідно дотриматися ряду таких умов:

 

– земельні ділянки, що обмінюються, мають перебувати у складі єдиного масиву. Віднесення земельної ділянки до масиву буде здійснюватися за результатами інвентаризації земель, після чого відомості про земельні масиви – будуть внесені до Державного земельного кадастру (ДЗК);

 

– земельні ділянки, що обмінюються, мають однакову нормативну грошову оцінку, або різниця між їх оцінкою не перевищує 10 відсотків;

 

– строк обміну орендованими земельними ділянками (правом користування) не може перевищувати періоду дії договору оренди, тобто виключно до закінчення строку його дії;

 

– не порушується переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, згідно статті 33 Закону України «Про оренду землі»  – щодо земель, обмін яких планується.

 

– власнику або користувачу земельної ділянки у повному обсязі компенсована майнова шкода, пов’язана з обміном ділянок.

 

– обмін має здійснюватися шляхом укладення взаємних договорів оренди, а обмін прав на земельні ділянки – шляхом укладення договорів суборенди. При цьому згода власника ділянки не потрібна, а орендар залишається відповідальним перед орендодавцем за виконання договору. Право оренди (суборенди) підлягає реєстрації у встановленому законодавством порядку.

 

При укладенні договору оренди взамін необхідно враховувати, що договір повинен містити усі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а також відомості про договір взамін якого він укладений; обов’язково прописується положення за яким орендар, за договором взамін, не має переважного права на купівлю орендованої земельної ділянки у разі її продажу;

 

У 5-денний строк після укладення та реєстрації договору оренди взамін, орендарі мають письмово повідомити власника земельної ділянки про обмін правами на його земельну ділянку. При цьому, нажаль, законодавцем не встановлено жодних санкцій за невиконання вказаного положення закону.

Зверніть увагу, що обмін земельними ділянками, які перебувають в єдиному земельному масиві можливий лише після інвентаризації масиву!

 

Інвентаризація масиву земель здійснюється за рішенням Держгеокадастру  (щодо земель державної власності) та сільської, селищної, міської ради на території яких знаходиться масив (щодо земель комунальної власності), які є замовником документації із землеустрою.

 

Саме після інвентаризації можливо буде отримати в користування земельні ділянки того чи іншого масиву, в тому числі орендувати невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки.

 

Особи, які за результатами інвентаризації володітимуть, або матимуть в оренді більше 75 % земель масиву (істотна частина) отримають право орендувати решту земель цього масиву.  Якщо такі землі вже перебувають в оренді чи власності – зможуть отримати інші землі цього масиву в суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування іншої земельної ділянки, що розташована в цьому масиві.

 

 

 

 

 

 

 

 

По матеріалам Ліга.Блоги