Питання-відповідь по землі

1. Для чого потрібен кадастровий номер земельної ділянки та чи можливо зареєструвати право власності на земельну ділянку чи право користування нею без кадастрового номера?

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки відбувається після Державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі - це внесення до Державного земельного кадастру, передбачених Законом України «Про державний земельний кадастр», відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Таким чином, в ході Державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, земельним ділянкам присвоюється кадастровий номер.

Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складання документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки.

Отже, присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці державним кадастровим реєстратором є складовою частиною процесу державної реєстрації земельної ділянки.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.

2. Визначення кадастрового номера земельної ділянки, на яку оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку старого зразка?

Кадастровий номер земельної ділянки – це унікальний на території України код, який присвоюється кожній земельній ділянці з метою її ідентифікації і залишається незмінним протягом усього часу існування земельної ділянки як єдиного цілого.

Кадастрові номери присвоюються земельним ділянкам усіх форм власності. При переході прав на земельну ділянку від одного власника до іншого кадастровий номер земельної ділянки залишається без змін.

Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці на стадії кадастрових зйомок територіальними органами Держкомзему. При цьому використовується індексний кадастровий план об’єкта адміністративно-територіального устрою.

Наявність кадастрового номера є підставою для формування Поземельної книги на земельну ділянку та здійснення державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Кадастровий номер гарантує захист державою конституційних прав громадян та юридичних осіб на землю.

Відповідно до статті 132 Земельного кодексу України угоди про перехід права власності на земельні ділянки повинні містити кадастровий номер земельної ділянки.

Згідно з частиною 6 статті 120 Земельного кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Присвоєння кадастрових номерів на вже приватизовані земельні ділянки (право власності (користування) на які виникло до 2004 року) при існуючому державному акті старого зразка повинно відбуватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (яка розробляється землевпорядними організаціями, що мають ліцензії на проведення землевпорядних робіт), виконання робіт з визначення геодезичних координат поворотних точок існуючих меж земельної ділянки з прив'язкою до державної геодезичної мережі, а також внесенням відомостей про земельну ділянку до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.

Таким чином, при вчиненні правочину щодо земельної ділянки або при набутті права власності на об’єкти нерухомого майна, необхідно підтвердження Державної реєстрації земельної ділянки.

3. Чи є необхідним отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку у разі вчинення будь-яких правочинів із земельною ділянкою чи об’єктом містобудування?

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.

Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку:

а) кадастровий номер;
б) площу;
в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця);
г) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);
д) тощо.

Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.

Зазначаємо, що у відповідності до вимог діючого законодавства, угоди про перехід права власності на земельні ділянки повинні містити кадастровий номер земельної ділянки; а в договорах, на підставі яких передбачається набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, зазначається кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Таким чином, отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів) та в разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна.

4. Чи можливо змінити цільове призначення земельної ділянки?

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного Кодексу України.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок та не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки (відповідною сертифікованою землевпорядною організацією) без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом та погоджується в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Відмова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.