Питання-відповідь по укрдержреєстру

1. Що таке державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і для чого вона потрібна?

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їхобтяжень (далі – державна реєстрація прав) – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація покликана забезпечити охорону та захист прав та законних інтересів власників, користувачів нерухомого майна шляхом створення додаткових гарантій для них.

Державна реєстрація прав зводить до мінімуму можливість недобросовісних осіб реєструвати на себе права, які їм не належать, а тому створює перешкоди для проведення незаконних операцій з нерухомістю.

Лише зареєстровані права мають юридичну силу перед іншими (третіми) особами, а зареєструвати за собою права на нерухомість може лише особа, якій вони належать згідно з дійсними документами, які відповідають вимогам законодавства.

2. Які речові права на нерухоме майно, їх обтяження підлягають державній реєстрації?

Під нерухомим майном речові права на яке підлягають державній реєстрації розуміються:

1. земельні ділянки;
2. підприємство як єдиний майновий комплекс;
3. житловий будинок;
4. будівля, споруда або їх окремі частини;
5. квартира;
6. житлове та нежитлове приміщення.

Обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно:

1. право власності;
2. право володіння;
3. право користування (сервітут);
4. право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
5. право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
6. право господарського відання;
7. право оперативного управління;
8. право постійного користування та право оренди земельної ділянки;
9. право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами;
10. іпотека;
11. довірче управління майном;
12. інші речові права відповідно до закону.

3. Чи можлива реєстрації нерухомості через пошту?

Громадяни можуть реєструвати нерухомість через пошту. Проте слід врахувати, що при направленні документів поштою з описом вкладення необхідно засвідчення справжності підпису заявника згідно зі ст. 34 Закону України «Про нотаріат».

4. Чи спрощена процедура державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки?

Новими правилами спрощується система державної реєстрації прав, похідних від права власності – оренда, іпотека. Так, сьогодні, щоб провести державну реєстрацію змін, що виникають з права оренди чи іпотеки, необхідно спочатку провести державну реєстрацію права власності та права оренди. І тільки після виконання цих дій проводиться державна реєстрація відповідних змін.

5. Чи спрощена процедури державної реєстрації права власності на нерухоме майно, збудоване в результаті діяльності кооперативу (житлового, гаражного тощо)?

Для реєстрації прав власності учасниками кооперативів більше не треба надавати інформацію про всіх членів, достатньо тільки виписки, яка засвідчує, що людина є членом кооперативу і повне внесення пайового внеску.

6. Чи спрощена процедура державної реєстрації права власності на нерухоме майно, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів від фізичних та юридичних осіб?

Раніше, реєструючи новобудову, забудовник подавав в реєстраційну службу певний пакет документів, після чого дублюючий перелік подавався ще й покупцем житла. За новими правилами скорочено перелік необхідних документів для реєстрації нерухомості в новобудовах.

Так, основний пакет документів подає забудовник. Що ж до інвесторів, то якщо будівництво об'єкта нерухомого майна здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, їм більше не доведеться надавати дублюючий пакет документів.

7. Чи спрощена процедура державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно?

До 12 лютого 2014 року державна реєстрація припинення права власності, наприклад у зв'язку з його знищенням, могла проводитися лише щодо об’єктів нерухомого майна, державна реєстрація права власності на які проведена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Це означало, що для проведення державної реєстрації припинення права власності, яке не зареєстроване у новому реєстрі, особа спочатку мала подати заяву про державну реєстрацію права власності (сплативши 120 грн. за отримання витягу), а потім заяву про державну реєстрацію його припинення (120 грн. + 119 грн.).

Фактично проводилася державна реєстрація права власності на об’єкт, якого вже не існувало.

За новою процедурою для проведення державної реєстрації припинення права реєстратор встановлює наявність відповідних відомостей у новому реєстрі. За їх відсутності він переносить відомості про права, зареєстровані до 1 січня 2013 року, до нового реєстру і одразу проводить державну реєстрацію припинення. Вартість – 119 грн. + 120 грн.